Приватна міжнародна клініка Beta Klinik, м. Бонн

Міжнародна приватна клініка Beta Klinik, м. Бонн, яка вперше відчинила свої двері для пацієнтів у 2008 р., розташувалася в мальовничому місці на березі Рейну. На сьогодні лікарня налічує 60 лікарів-фахівців і 180 співробітників та займає площу понад 13 000 квадратних метрів.

Діагностичний і терапевтичний діапазон клініки налічує на сьогодні понад 30 медичних спеціальностей. Найновішим доповненням до терапевтичного спектра послуг клініки є експертний центр лікування епілепсії. Під керівництвом знаменитого професора Крістіана Ельгера клініка Beta Klinik стала першою клінікою в Німеччині, в якій у співпраці з нейрохірургом проф. Томасом Гассером уперше було успішно проведено хірургічну операцію лазерної абляції епілептичного вогнища.

З 2015 р. Beta Klinik є кооперативним партнером Університетських клінік м. Бонна та м. Кельна у сфері лікування онкологічних захворювань (CIO Köln – Bonn), а після створення експертного Центру лікування онкологічних захворювань Аахен, Бонн, Дюссельдорф, Кельн

За оцінкою фахівців, клініка є медичним закладом університетського рівня. Лікарня налічує 27 клінічних відділень і медичних центрів, серед яких:

• відділення дорослої та дитячої радіології;
• відділення ядерної медицини;
• відділення офтальмології;
• відділення онкології;
• відділення урології;
• відділення загальної терапії;
• кардіологічне відділення;
• відділення гінекології та мамології;
• відділення нейрохірургії;
• відділення неврології та лікування епілепсії;
• відділення дорослої та дитячої нейрорадіології;
• відділення ортопедії, хірургії суглобів, ендопротетики та спортивної травматології;
• відділення судинної хірургії;
• відділення флебології та ангіології;
• відділення пластичної та естетичної хірургії;
• відділення психосоматики, психіатрії та психотерапії;
• сомнологічне відділення;
• відділення фізіотерапії та спортивної реабілітації;
• відділення спортивної медицини;
• відділення хірургії та проктології;
• відділення дерматології та алергології;
• відділення превентивної медицини;
• центральна лабораторія;
• відділення анестезіології.

«Бета-неврологія» — спеціалізований експертний центр діагностики та лікування епілепсії та неврологічних розладів

Неврологічні захворювання надзвичайно різноманітні й потребують ретельної діагностики. Це єдиний спосіб підібрати ідеальну терапію для лікування індивідуальних особливостей симптоматики. Експерти центру «Бета-неврологія» пропонують увесь наявний на сьогодні спектр діагностики та терапії неврологічних захворювань. Під керівництвом професора доктора медичних наук Крістіана Ельгера, найдосвідченішого невролога-епілептолога, досліджується кожен конкретний випадок причин епілепсії.

Чудову якість діагностики забезпечують засоби високоякісної візуалізації, зокрема апарати 3,0-Тесла МРТ. Для поглибленої діагностики використовується електроенцефалографія (ЕЕГ), продовжений ЕЕГ-моніторинг, продовжений відео-ЕЕГ-моніторинг (ВЕМ) у стаціонарному режимі.

Цільове лікування епілепсії та рухових розладів

Завдяки багаторічному досвіду роботи в університетських клініках, співробітники «Бета-неврології» — професор Крістіан Ельгер, доктор медичних наук Моніка Йоб, доктор медичних наук приват-доцент Павло Тачик та доктор медичних наук Штефан Кушати — гарантують професіоналізм і цілеспрямоване лікування епілепсії та інших судомних станів. У тісній співпраці з нейропедіатром доктором медичних наук Штефаном Кушати професор Крістіан Ельгер та його колеги ретельно аналізують результати диференціальної діагностики судомних розладів і розробляють індивідуальну терапію для пацієнтів усіх вікових груп.

Лікування рухових розладів охоплює увесь спектр неврологічних розладів і клінічних картин — від хвороби Паркінсона до цереброваскулярних і нейродегенеративних захворювань, таких як деменція та бічний аміотрофічний склероз (БАС). Підхід до лікування цих порушень також має комплексний характер, як і до лікування пацієнтів, що страждають на спастичну диплегію та порушення опорно-рухового апарату внаслідок інсульту. В особі доктора медичних наук приват-доцента Павла Тачика центр «Бета-неврологія» має фахівця із застосування ботулінічного токсину в лікуванні рухових розладів.

У тісній співпраці з нейрохірургічним відділенням лікарні Beta Klinik у лікувальну практику впроваджуються нові щадні та сучасні методи лікування епілепсії та рухових розладів. Усі діагностичні процедури для підготовки до хірургічного лікування епілепсії, включно з імплантацією стереотаксичних електродів для локалізації епілептичного вогнища, реалізуються в тісній міждисциплінарній співпраці з нейрохірургами. Інтервенційна малоінвазивна хірургічна операція лазерної абляції під контролем МРТ додалася до спектра щадної хірургії епілепсії центру «Бета-неврологія».

Одночасно із зазначеними, у клініці виконується глибока стимуляція мозку для лікування рухових розладів і стимуляція блукаючого нерва при епілепсії.
Сфери діагностичної та терапевтичної компетенції неврологічного центру в лікуванні епілепсії та рухових розладів:

• комплексне медикаментозне лікування;
• кетогенна дієта;
• резекційна хірургія епілепсії;
• стимуляція блукаючого нерва;
• лазерна абляція епілептичного вогнища під контролем МРТ;
• транскраніальна ультразвукова візуалізація чорної субстанції при хворобі Паркінсона;
• глибока стимуляція мозку при хворобі Паркінсона.

Сфери спеціалізації центру «Бета-неврологія»

Сфери спеціалізації «Бета-неврології» охоплюють увесь спектр діагностики та лікування неврологічних захворювань, включно з фізіотерапією. Міждисциплінарна співпраця та тісна кооперація фахівців різних медичних напрямів у Бета-клініці дають змогу пропонувати персоніфікований підхід до обстеження та лікування таких неврологічних захворювань, як:

• епілепсія;
• порушення опорно-рухового апарату;
• розлади свідомості;
• головний біль і мігрень;
• запаморочення;
• м'язові спазми, біль, слабкість м'язів;
• полінейропатії;
• травми черепних нервів, ушкодження нервів або синдроми звуження, такі як синдром зап'ясткового каналу, ураження нервових корінців і сплетень (корінцевий синдром),
• грижа міжхребцевого диска;
• захворювання спинного мозку (мієлопатії);
• бічний аміотрофічний склероз (БАС);
• рухові розлади різних етіологій, такі як хвороба Паркінсона, дистонія, інсульт;
• хронічні запальні захворювання центральної нервової системи;
  деменція.

Епілепсія та судомні розлади: важливість встановлення правильного діагнозу та послідовного лікування

Епілепсія — дуже поширене неврологічне захворювання, що становить собою неоднорідну групу розладів найрізноманітнішого патогенезу. Основним їхнім симптомом є епілептичні напади, які різняться за проявом залежно від тяжкості хвороби й чинять значний вплив на повсякденне життя пацієнтів. У найгіршому випадку сильні епілептичні напади можуть призвести до летального наслідку; вони стають тяжким тягарем для здоров'я та соціальної адаптації людей. Але навіть менш виражені напади можуть серйозно заважати пацієнтам у шкільному навчанні, на роботі та в особистому житті.

Епілепсія — це не однорідна група захворювань, а радше велика група розладів центральної нервової системи, що супроводжуються епілептичними нападами. Певну роль у їхньому виникненні відіграє генетична схильність. Залежно від її типу, у пацієнтів з епілептичною схильністю рано чи пізно трапляється перший епілептичний напад. Після з'ясування генетичної природи захворювання розробляється персоніфікована терапія; для пацієнтів, які бажають мати дітей, потрібна особлива консультація. Окрім власне епілептичних нападів, існують захворювання з судомоподібними розладами, причиною яких не є епілепсія. До них належать певні моторні порушення, непритомність і психічні захворювання. Диференціальна діагностика часто пов'язана з великими діагностичними труднощами.

В одній лише Німеччині на епілепсію страждають понад 600 000 людей, і щороку приблизно у 40 000 людей діагностують це захворювання. Близько 200 000 випадків вважаються такими, що важко піддаються лікуванню. Ці пацієнти, як правило, страждають на фармакорезистентні види епілепсії й у зв'язку з цим потребують спеціальної діагностики та терапії.

В експертному епілептичному центрі «Бета-неврологія» ретельно вивчаються причини цього хронічного розладу центральної нервової системи, проводиться диференціальна діагностика та розробляється індивідуальна форма терапії для пацієнтів усіх вікових груп.

Експертний епілептичний центр «Бета-неврологія» очолює професор доктор медичних наук Крістіан Ельгер, найдосвідченіший фахівець-епілептолог із найвищим репутаційним рейтингом, за плечима якого багаторічний досвід вивчення та лікування епілепсії на посаді керівника найвідомішого науково-дослідного та лікувального закладу, клініки та поліклінічного відділення епілептології Університетського клінічного комплексу м. Бонна. У 2018 році разом із доктором медичних наук Томасом Гассером та доктором медичних наук Акселем Юнгом заснували експертний епілептичний центр «Бета-неврологія», в якому професор Ельгер очолив медичне керівництво.

В одній лише Німеччині на епілепсію страждають понад 600 000 людей, і щороку приблизно у 40 000 людей діагностують це захворювання. Близько 200 000 випадків вважаються такими, що важко піддаються лікуванню. Ці пацієнти, як правило, страждають на фармакорезистентні види епілепсії й у зв'язку з цим потребують спеціальної діагностики та терапії.

В експертному епілептичному центрі «Бета-неврологія» ретельно вивчаються причини цього хронічного розладу центральної нервової системи, проводиться диференціальна діагностика та розробляється індивідуальна форма терапії для пацієнтів усіх вікових груп.

Спектр терапевтичних послуг центру «Бета-неврологія»:

• лікування наркозалежності;
• кетогенна дієта;
• МРТ-контрольована технологія лазерної абляції за допомогою VisualaseTM;
• хірургія епілепсії (у співпраці з клінічним відділенням нейрохірургії Боннської університетської клініки);
• стимуляція блукаючого нерва;
• лікування супутніх епілепсії аутоімунних захворювань;
• лікування епілепсії у пацієнтів із туберозним склерозом;
• лікування епілепсії у пацієнтів з іншими неврологічними розладами, наприклад мігренню.

Уся необхідна передопераційна діагностика за показаннями до хірургічного лікування епілепсії проводиться в тісній співпраці з нейрохірургами Beta Klinik, наприклад для імплантації стереотаксичних електродів потрібне точне визначення локалізації епілептичного вогнища.

Завдяки тісній співпраці з реабілітаційним підрозділом BetaGenese, також розташованим на території кампусу Beta-Кliniк, пацієнти з психогенними неепілептичними нападами, зокрема, можуть одночасно проходити чудове психосоматичне та епілептологічне лікування.
Міждисциплінарна співпраця та тісна кооперація між різними медичними підрозділами в Beta Klinik дають змогу діагностувати й лікувати епілепсію на мультимодальному та персоніфікованому рівні.

Діагностика епілепсії

Сьогодні епілепсія є одним із найбільш виліковних неврологічних захворювань. У більшості випадків, приблизно у двох третинах, повне позбавлення від нападів досягається за допомогою медикаментозної терапії, яку вдається підібрати зазвичай з першої або з другої спроби.

В одній третині випадків, попри кілька спроб підбору медикаментозної терапії, недуга не відступає. Приблизно у 20% пацієнтів цієї групи ефект досягається за рахунок хірургічного лікування епілепсії. За відсутності можливості хірургічного лікування епілепсії або в разі відмови від нього пацієнта показана стимуляція блукаючого нерва, процедура, що стала доступною кілька років тому.

Окрім кетогенної дієти, інші лікувальні стратегії, такі як натуропатія, акупунктура, гомеопатія, психотерапія, не мають необхідних доказів ефективності.

Передопераційна діагностика епілепсії

Функціональна діагностика для визначення локалізації епілептичного вогнища (фокуса) проводиться з використанням таких методів:

• звичайний і продовжений відео-ЕЕГ-моніторинг (метод реєстрації електричної активності кори мозку), включно з відеозаписом для вимірювання фокальних комплексів «пік-хвиля» або асиметричних повільних хвиль, що вказують на наявність епілептичного вогнища та його локалізацію;
• МРТ головного мозку для візуалізації структури мозку та можливих епілептогенних уражень;
• SISCOM: розроблена процедура візуалізації регіонального метаболічного зростання, пов'язаного з початком епілептичного нападу (Метод SISCOM / Subtraction Ictal SPECT Co-Registered to MRI використовується як доповнення у випадках, коли під час виконання МРТ явну причину патологічної активності виявити не вдається. Інше важливе завдання протоколу SISCOM полягає в точному передопераційному картуванні зони мозку, яка буде піддаватися хірургічній операції. Висока точність ідентифікації патологічного вогнища дозволяє знаходити локус, куди згодом будуть вводитися інвазивні електроди, що гальмують напади епілепсії, а також визначати їхній напрямок.);
• позитронно-емісійна томографія ФДГ-ПЕТ: рідко використовуваний метод візуалізації зниженої метаболічної активності у вогнищі нападу (ФДГ-ПЕТ здатна показати знижений метаболізм в областях, що перебувають поблизу епілептогенних зон, і має високу чутливість і специфічність до епілептогенних вогнищ у пацієнтів із нестабільними даними);
• електрокортикографія: метод функціонального дослідження кори півкуль великого мозку, що полягає в реєстрації її біопотенціалів за допомогою імплантованих електродів, розміщених безпосередньо на її поверхні.

Дослідження з метою розмежування суміжних функціональних областей мозку з використанням:

• мовленнєва функціональна МРТ для локалізації мовленнєвої зони кори головного мозку, яка іноді може замінити тест Вада, відома також як BOLD-функціональна магнітно-резонансна томографія (BOLD — blood oxygenation level dependent contrast, або контрастність, що залежить від ступеня насичення крові киснем; BOLD фМРТ — це один із найбільш застосовних і широко відомих способів визначати мозкову активність; активація призводить до посилення місцевого кровотоку зі зміною відносної концентрації оксигенованого (збагаченого киснем) і дезоксигенованого (бідного на кисень) гемоглобіну в місцевому кровотоці);
• тест Вада або проба Вада: латералізуючий інтракаротидний тест Вада з амобарбіталом (інтракаротидний амобарбіталовий тест), що полягає в почерговій короткочасній інактивації (відключенні) мозкових гемісфер, дозволяє визначити домінуючу локалізацію зон мовлення та пам'яті у пацієнта й прогнозувати функціональні випадання та резерви півкуль великого мозку пацієнта; попри те що сучасні методики неінвазивного визначення латералізації мовлення та пам'яті, такі як функціональна МРТ головного мозку, білатеральна синхронна каротидна доплерографія дедалі ширше впроваджують у клінічну практику, на сьогодні вони не є «золотим стандартом» у прогнозуванні функціональних порушень при нейрохірургічних втручаннях;
• кортикальна електростимуляція: пряма електрична стимуляція кори головного мозку для визначення функцій поблизу епілептичного вогнища.

За допомогою стандартизованих нейропсихологічних тестів документується вихідний нейропсихологічний статус пацієнта, щоб надалі в післяопераційному періоді здійснювати динамічне спостереження й регулярно його відстежувати. Моніторинг нейропсихологічного профілю пацієнта (набору стандартних параметрів) дає важливу інформацію про порушення функцій мозку.
Комплексне передопераційне обстеження допомагає провести ретельне планування подальшої тактики оперативного лікування та уникнути післяопераційних ускладнень.

Терапія

Хірургічне лікування епілепсії

Видалення тканин мозку, що відповідають за розвиток судом, і роз'єднання нервових волокон, через які поширюються судомні розряди, є безпечною методикою з доведеною ефективністю.

У контексті передопераційної діагностики епілепсії лікарям необхідно відповісти на такі запитання:

• чи коректно встановлено діагноз "епілепсія"?
• чи коректно встановлено діагноз "медикаментозно-резистентна епілепсія"?
• чи можливе позбавлення від нападів хірургічним шляхом?
• чи можливо точно визначити епілептичне вогнище (фокус)?
• чи не завдасть операція шкоди іншим функціям головного мозку?
• як співвідносяться між собою шанси на успіх оперативного лікування з ризиками порівняно з нехірургічною терапією?

Після завершення програми обстеження її результати докладно обговорюються з пацієнтом та його родиною для прийняття обґрунтованого та зваженого рішення про можливість проведення операції або протипоказання до неї.

Усі діагностичні заходи в межах підготовки до хірургічного втручання, включно з імплантацією стереотаксичного електрода для локалізації епілептичного вогнища, виконуються в тісній співпраці з нейрохірургічним відділенням клініки Beta Klinik. Найбільш щадною операцією на сьогодні є унікальна операція лазерної абляції патогенного вогнища під контролем МРТ.

З лютого 2015 докладну інформацію про хірургію епілепсії для фахівців і пацієнтів пропонує європейський проєкт "e-pilepsy.eu".Хірургічне лікування епілепсії

Хірургічне лікування фармакорезистентних епілепсій. Можливі стратегії:

1. передньоскронева лобектомія / передня темпоральна лобектомія (хірургічне видалення передньої скроневої частки в лікувальних цілях);

2. гіпокампектомія / обмежена темпоральна резекція — селективна резекція гіпокампа, мигдалеподібного тіла, розташованого в медіальній частині скроневої частки.

Обидва втручання застосовуються при скроневій резистентній епілепсії з розташуванням вогнища в передній частині скроневої частки. При локалізації епі-вогнища в серединних відділах, що спостерігається у 80% скроневої епілепсії, виконують селективну амігдалогіпокампектомію або її комбінацію зі скроневою лобектомією. Ускладненням скроневої резекції може стати помірний розлад короткочасної пам'яті, випадання 1/4 полів зору тощо. До 70% прооперованих пацієнтів повністю позбавляються нападів, 10% відзначають значне зниження їхньої частоти.

3. паліативна калозотомія, що полягає в розсіченні мозолистого тіла (структури, яка відповідає за «з'єднання» правої та лівої півкуль головного мозку) і показана хворим із генералізованими судомами та двосторонніми незалежними епілептичними вогнищами в лобових частках мозку, а також пацієнтам із частими нападами епілепсії, такими як «drop attack», короткими нападами, при яких у хворого втрачається м'язовий тонус і він падає на підлогу; операція калозотомії запобігає швидкому поширенню судомної активності з однієї половини головного мозку в іншу;

4. комбіновані операції резекції та розсічення;

5. екстратемпоральна неокортикальна резекція;

6. стимуляція блукаючого нерва імплантованими пристроями

7. множинні субпіальні трансекції / множинні субпіальні насічки. Множинні субпіальні насічки – нанесення вертикальних насічок навколо вогнища епі-активності. Застосовується за неможливості видалення самого вогнища, наприклад при його розташуванні в області мовленнєвого центру або в руховій зоні кори. За певних умов може бути альтернативою резекції. Перетинання нервових волокон у вертикальному напрямку унеможливлює горизонтальне поширення патологічної імпульсації. При цьому зберігаються вертикальні кіркові зв'язки, не виникає виражених неврологічних розладів. Після втручання спостерігається тимчасовий неврологічний дефіцит, що минає протягом кількох тижнів. Ефективність множинних субпіальних насічок сягає 70%.

8. гемісферектомія застосовується для лікування епілепсії у 20 разів рідше, ніж темпоральна резекція, і виявляється ефективною у 2/3 випадків.;

9. фокальна резекція полягає у видаленні джерела патологічної імпульсації з тонким шаром прилеглої до нього кори головного мозку. Як правило, джерелом є вогнищеве ураження кори — зона атрофії чи дисплазії, новоутворення, кіста або кавернозна ангіома. У випадку, коли джерелом епі-активності є область навколо патологічної ділянки кори, потрібна розширена резекція. Фокальна резекція застосовується при чіткому визначенні розташування вогнища та можливості його видалення без значного ушкодження функціонально важливої кіркової зони.
Після проведення фокальної резекції у 55-65% пацієнтів з епілепсією спостерігається зниження частоти нападів або їхнє повне зникнення.
Вогнищеві форми епілепсії підлягають застосуванню класичної блок-резекції та трапляються у 1/20 хворих на епілепсію й у 1/3 частини пацієнтів, що страждають на медикаментозно-стійку форму захворювання.

При серйозних хірургічних втручаннях показана не резекція тканин із судинами, що їх живлять, а роз'єднання нервових шляхів: лоботомія, гемісферотомія або функціональна гемісферектомія, як-от:

• роз'єднання (ушкодження довгих нервових волокон, що з'єднують різні мозкові структури;
• калозотомія;
• множинні субпіальні насічки (вертикальні розрізи в корі головного мозку без видалення тканин).

Стимуляція блукаючого нерва

Блукаючий, або вагусний нерв іннервує органи голови, шиї, грудної та черевної порожнин і забезпечує:

• рухову іннервацію м'язів м'якого піднебіння, глотки, гортані, а також поперечносмугастих м'язів стравоходу;
• парасимпатичну іннервацію гладких м'язів легень, стравоходу, шлунка та кишечника, а також м'яза серця; також впливає на секрецію залоз шлунка та підшлункової залози;
• чутливу іннервацію слизової оболонки нижньої частини глотки та гортані, ділянки шкіри за вухом і частини зовнішнього слухового каналу, барабанної перетинки та твердої мозкової оболонки задньої черепної ямки.

По суті, нерв забезпечує зв'язок серця, шиї, легень і черевної порожнини з мозком. Цей сигнальний шлях використовується для стимуляції блукаючого нерва: блукаючий нерв може бути дуже добре відокремлений в області шиї, де можуть бути надійно закріплені електроди. Кабель з'єднується під шкірою з імплантованим у стінку грудної клітки генератором імпульсів і діє подібно до електрокардіостимулятора. Стимулятор регулярно надсилає сигнали до блукаючого нерва (наприклад, кожні 5 хвилин протягом 30 секунд), що має безліч зв'язків по всьому мозку.

По всьому світу приблизно 45.000 хворим на епілепсію були імплантовані стимулятори блукаючого нерва, більшість із них проживає у США. У Німеччині було імплантовано близько 700 стимуляторів блукаючого нерва, 200 з них — у Бонні.

Приблизно у 40-50% пацієнтів спостерігається стійке та тривале (не менш ніж удвічі) зниження частоти нападів.
Також стимуляція вагусного нерва значно покращує якість життя та емоційний стан багатьох пацієнтів. Однак відсутність нападів досягається максимально у 10% випадків. Загалом, сама процедура стимуляції блукаючого нерва добре переноситься пацієнтами, за винятком певної захриплості голосу на стадії стимуляції.

Лікування за допомогою стимуляції блукаючого нерва підходить лише пацієнтам із тяжкими формами медикаментозно стійкої епілепсії, для яких немає показання до оперативного лікування або шанси на його успіх недостатньо великі.

Глибока стимуляція мозку

Починаючи з 2010 року для лікування епілепсії, що важко піддається лікуванню, став застосовуватися новий метод терапії — глибока стимуляція мозку (далі DBS / Deep Brain Stimulation для глибокої стимуляції мозку).

DBS уже давно з великим успіхом застосовується при інших неврологічних захворюваннях (хвороба Паркінсона, есенціальний тремор, дистонія).

Глибока стимуляція мозку особливо підходить у тих випадках, якщо епілепсія важко піддається лікуванню, тобто якщо різні препарати не змогли зменшити кількість нападів і хірургічне втручання при епілепсії неможливе або не увінчалося успіхом.

Медикаментозне лікування епілепсії

Коректна діагностика епілептичного синдрому – найважливіша передумова успішної медикаментозної терапії. У багатьох випадках уже перша або друга спроба із застосуванням одного препарату в монотерапії або двох препаратів у комбінації виявляється успішною. Дозування має бути обране таким чином, щоб, з одного боку, препарат ефективно захищав від нападів, а з іншого боку, були мінімізовані побічні ефекти. Саме побічні ефекти часто є причиною припинення медикаментозної терапії.

Коригування медикаментозної терапії майже завжди проводиться амбулаторно, лише в окремих випадках рекомендується стаціонарне лікування. Без консультації з лікарем заборонено вносити зміни в дозування. Зокрема, різке припинення прийому ліків, наприклад у разі побічних ефектів, може бути дуже небезпечним.

У пацієнток фертильного віку при плануванні неминуче виникає безліч запитань, пов'язаних із прийомом медикаментів, які необхідно обговорити з фахівцем.

Нижче наводиться список діючих речовин препаратів та їхні торгові назви:

• Barbexaclon – Maliasin (Phenobarbital + Levopropylhexedrin) – використовувався до кінця до 2004 р.
• Carbamazepin – carba, Carbagamma, Carbium, Carbamazepin, Finlepsin, Fokalepsin, Sirtal, Tegretal, Timonil
• Clobazam – Frisium
• Clonazepam – Antelepsin, Rivotril
• Diazepam – diazep, Diazepam, faustan, Lamra, Stesolid, Tranquase, Valiquid, Valium, Valocordin
• Ethosuximid – Petnidan, Pyknolepsinum, Suxilept, Suxinutin
• Felbamat – Taloxa
• Gabapentin – Neurontin
• Kalium-Bromid – dibro-Be
• Lamotrigin – Lamictal
• Levetiracetam – Keppra
• Mesuximid – Petinutin
• Oxcarbazepin – Trileptal
• Phenobarbital – Fali-Lepsin, Lepinal, Luminal, (Maliasin – використовувався до кінця до 2004 р.)
• Phenytoin – Zentropil, Phenhydan, Epanutin, Phenytoin AWD
• Pregabalin – Lyrica
• Primidon – Liskantin, Mylepsinum, Resimatil
• Retigabin – Trobalt
• Sultiam – Ospolot
• Tiagabin – Gabitril
• Topiramat – Topamax
• Valproinsäure/Valproat – Convulex, Convulsifin, Ergenyl, Leptilan, Myproin, Orfiril
• Vigabatrin – Sabril
• Zonisamid – Zonegran

ОТРИМАТИ ПЛАН І КОШТОРИС ЛІКУВАННЯ